Львів — Перший!

Ігор Васюник

Шановні львів’яни, пишу вам особистого листа. Мене звати Ігор Васюник і мені 51 рік. Я – львів’янин. Все моє життя пов’язане зі Львовом: тут живе моя сім’я і вчилися діти. Куди б не поїхав, з гордістю кажу: «Я – львів’янин, я – зі Львова!». Де б я не працював і як не складалося б моє життя – я завжди пам’ятав, що як львів’янин маю гордо тримати планку, підняту видатними проукраїнськими політиками, які щиро боролися за незалежну Україну, продовжувати їх справу для зміцнення нашої країни та нашого міста.

Працюючи чи то в бізнесі, чи в «Укрзалізниці», «Нафтогазі», чи у Верховній Раді України – я завжди послідовно обстоював не лише національні інтереси, а й інтереси Львова та львів’ян. З 2012 року, будучи народним депутатом від Львова, я ініціював і підтримував всі реформаторські закони. Обіцяв львів’янам – виконав: розробляв і голосував за закони про державну українську мову, про пам’ятки ЮНЕСКО: збереження історичної архітектури Львова, закон про електронний квиток, про захист прав мешканців гуртожитків та інших. Незалежна експертна організація VoxUkraine визнала мене одним з ТОП-5 політиків-реформаторів України, а «Комітет виборців України» – одним з найсумлінніших депутатів VIII-го скликання.

Я завжди намагався бути першим, бо ми – львів’яни, живемо в місті, яке також завжди було ПЕРШИМ! Львів завжди першим піднімав хвилі національних рухів. Ми першими вийшли на мітинги за незалежність, першими піднімали синьо-жовті прапори, першими вийшли на «живий ланцюг» Єдності, першими обстоювали європейський вектор руху... Львів першим ставав на захист української мови: тут ми збирали протестні рухи і тисячами їхали в Київ. На нас завжди зважали! Львів першим піднявся на барикади Майдану і на захист нашої незалежності в 2014 році проти агресії Росії. Українська хвиля, піднята у Львові, пішла далеко країною.

Але як і багато хто з вас, я також ставлю питання: «Чому ж тоді Львів не перший?...» за якістю громадського транспорту, чому першим не збудував сучасний сміттєпереробний завод, чому не перший за якістю питної води, не перший за чистотою повітря та якістю доріг… Чому наші мудрі голови, молодь виїжджають за кордон, хоча можуть працювати тут і розвивати наше місто, чому в нас бізнес ділять на «своїх» і «чужих»?

Якщо ми, львів’яни, формуємо порядок денний загальноукраїнської політики, ідеологію держави і там стали першими... То чому в усьому іншому не можемо бути першими? Можемо!!!

Саме тому я ухвалив рішення балотуватись на посаду мера Львова.

Гасло моєї кампанії: ЛЬВІВ – ПЕРШИЙ! Моя мета – зробити Львів першим містом за якістю життя в Україні. Львів запустить нову хвилю для України. І це хвиля першості в якості управління, нових стандартів життя, нових досягнень, якими буде захоплюватись вся країна і наслідуватиме їх.

25 років підприємницького досвіду та управління

Протягом свого життя я чимало досягнув. Для багатьох я – успішний підприємець, хтось знає мене як політика та громадського діяча. Але весь цей шлях був зовсім не простим – з безліччю випробувань. Батьки дали мені любов, хороше виховання та освіту, а далі – важка праця та відповідальність. Я ніколи не боявся ставити високі цілі і досягати їх.

Одразу після університету почав працювати на фабриці «Світоч» – економістом відділу зовнішньо-економічної діяльності. Пам’ятаю, в 1992 році ми вперше організували міжнародну, україно-американську, виставку. Це був перший вихід львівського підприємства на американський ринок. Нас переповнювала гордість!

А далі була власна справа. У 24 роки заснував свій аграрний бізнес. Мені, тоді ще зовсім молодому хлопцеві, вдалося переконати американського інвестора дати на це кошти. Написав бізнес-план, завіз в Україну найсучаснішу, як на той час, сільськогосподарську техніку. Під час збору врожаїв об’їздив всю Україну зі своїми працівниками, ночував з ними і в полі, і в сільських стайнях. Вісім років успішно розвивав аграрну справу.

Були і дуже непрості часи. В 2003 – 2004 роках я вперше зіткнувся з таким явищем як «рейдерство іменем закону». Виграв 95 судів, захищаючи власну справу від «медведчуківців» – ставлеників Медведчука в податковій. Багато підприємців тоді зазнали тиску.

Загалом присвятив бізнесу та управлінню велику частину свого життя – 25 років. Це роки перемог та невдач, які дали мені величезний досвід.

Сьогодні я – співзасновник мережі центрів розвитку дитини «Львівська школа Монтессорі». Розвиваю сімейну еко-ферму «Земля Органік», де вирощують органічну полуницю та малину, сертифіковану за європейськими стандартами. Батьки з дитинства прищепили любов до праці на землі, і мені завжди подобалося вирощувати щось своїми руками. Також я інвестор у низці підприємств у сфері нерухомості та управлінській компанії.

В 36 років мене запросили працювати в НАК «Нафтогаз України». Це був 2005 рік і мій перший досвід роботи в державній компанії. Я пройшов шлях від керівника департаменту до першого заступника голови правління.

Це був одночасно і величезний досвід, і виклик для мене. Треба мати непохитні життєві принципи, аби працювати в «Нафтогазі» і при цьому зберігати моральні орієнтири. Чому? По-перше, багато спокус. По-друге, кожен покладений на підпис документ – це перспектива кримінальної відповідальності, якщо не вчитатися до «коми», що ти підписуєш.

Я був єдиним із членів правління «Нафтогазу», хто в 2006 році не підтримав створення сумнозвісного «УкрГазЕнерго» – компанії-посередника, контрольованої проросійськими олігархами. Пізніше ця компанія три місяці відмовлялася підписувати акти звірки, шантажувала Уряд України, погрожуючи припинити постачання газу. Втручалися навіть Президент і Прем’єр. Саме тоді я виконував обов’язки глави правління «Нафтогазу» і викликав до кабінету керівника цієї «УкрГазЕнерго». Не буду вдаватися в деталі, але через пів години всі акти лежали підписаними в мене на столі. Після того до мене подзвонив Прем’єр-міністр і запитав, як мені це вдалося. Коли главою Уряду став Віктор Янукович, наступного ж дня я написав заяву на звільнення.

Загалом пропрацював в «Нафтогазі» півтора роки. Але на цій посаді не забував і про рідний Львів, допомагав. Як перший заступник голови правління контролював виконання рамкової угоди між компанією і Львівською областю. В рамках цієї угоди ми реалізували низку соціальних проектів: розбудова Львівського обласного онкологічного центру, капітальний ремонт пам’яток архітектури в Белзі, реставрація Собору святого Юра у Львові, будівництво школи та дороги в селі Летня Дрогобицького району, реконструкція школи в Добромилі, обласного кардіоцентру у Львові та системи опалення Львівського оперного театру.

У віці 40 років мав досвід роботи ще в одній потужній державній компанії – Укрзалізниці. Був представником в Кабінеті Міністрів України. Пізніше – заступником керівника ДП «Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України».

7 років у великій політиці

7 років у великій політиці

Львів’яни двічі довіряли мені представляти їхні інтереси у Верховній Раді України. Перша моя каденція у Раді VII cкликання (2012 – 2014) пройшла в опозиції до «регіоналів». Далі – Революція Гідності і перевибори. 2014 року львів’яни вдруге довірили мені представляти їхні інтереси у законодавчій владі.

У велику політику я пішов з однією метою – мати можливість зробити більше для людей і для держави. Хтось скаже: «Це лише гучні висловлювання, всі політики так говорять». Але я знав, що результати моєї роботи розкажуть про мене більше, ніж слова.

За результатами моніторингу та оцінки роботи народних депутатів Верховної Ради України VIII cкликання, всеукраїнська експертна організація «VoxUkraine» включила мене у ТОП-5 політиків-реформаторів.

На позачергових виборах до ВРУ у 2019 році я відмовився балотуватися втретє, як і обіцяв. Вважаю, що на сучасному етапі розвитку України політики не повинні обиратися на одну і ту ж високу посаду більше, ніж два терміни поспіль.

Серед сотень важливих і підтриманих мною законів, були ті, які я обіцяв провести саме для Львова. І зробив це:

  • розробляв і голосував за закон про державну українську мову; НАС ЄДНАЄ МОВА – з таким гаслом 2012 року я розпочав у Львові кампанію на підтримку української мови, в 2019 – під цим гаслом Рада ухвалила закон;
  • автор закону про захист пам’яток ЮНЕСКО. Для захисту та збереження архітектурної спадщини Львова;
  • автор закону про електронний квиток. Щоб вивести ринок пасажирських громадських перевезень з тіні;
  • ініціатор та співавтор закону про захист прав мешканців гуртожитків. Закон дає право мешканцям гуртожитків колишніх держпідприємств приватизувати їхні помешкання та встановлює мораторій на виселення людей;
  • автор закону про заборону продажу алкоголю в нічний час.
  • Транспортна сфера була ключовою у моїй законотворчості – п’ять років обіймав посаду першого заступника голови Комітету з питань транспорту. Результат моєї роботи – 36 законопроектів в транспортній сфері: авіація, залізниця, річковий, морський та громадський транспорт. Також співавтор закону про створення Дорожнього фонду в Україні, завдяки якому розпочалося масштабне оновлення дорожньої інфраструктури. Ще одна перемога – усунення монополії на ринку авіаперевезень, після цього на ринок України зайшли іноземні бюджетні авіакомпанії (лоукости).

Щодня я доводив власним прикладом, що відповідальність та фаховість може протистояти політичному популізму та лобізму

Громадська і благодійна діяльність

Допомога людям та підтримка соціальних, освітніх, культурних проектів – вже багато років є невід’ємною частиною моєї діяльності. З 2000 року працює, заснований мною та моїм братом Іваном, Благодійний фонд «Гуманітарні ініціативи».

Останні роки моя громадська робота була зосереджена на популяризації імен видатних українців – духовного лідера Митрополита Андрея Шептицького та священномученика, Праведника України, греко-католицького священника о.Омеляна Ковча. Долучився до встановлення пам’ятника Митрополиту Андрею перед Собором святого Юра. Добився з колегами виділення коштів з державного бюджету на реконструкцію площі святого Юра та Собору Юра. А вже цієї осені біля Музею «Майданек» (колишній концтабір) у польському Любліні ми відкриємо пам’ятник о. Омеляну Ковчу. Саме ж будівництво ведеться під егідою Глави УГКЦ Святослава (Шевчука).

З кінця березня і до сьогодні у Львові діє Гаряча лінія «Стоп-Коронавірус» зініційована мною. Надаємо фахову медичну та юридичну консультацію. Від початку запровадження карантину на ГЛ «Стоп-Коронавірус» звернулися понад 10 300 львів’ян. Ми організували роботу настільки фахово, що Гаряча лінія «Стоп-Коронавірус» – перша і єдина приватна гаряча лінія, телефон якої Міністерство охорони здоров’я України включило в перелік ліній, де можна отримати фахову консультацію щодо симптомів Covid-19 і як діяти.

Звісно, серед моїх громадських проектів є і культурні. Спільно з друзями п’ять років тому ми заснували перший в Україні фестиваль сучасної української музики – «Українська пісня/Ukrainian Song Project». Мета фестивалю – відкрити нові імена українських виконавців та зробити сучасну українську пісню модною. «Українська пісня» щороку проходить у Львові. Минулоріч на «Арена Львів» ми зібрали майже 22 тисячі глядачів.

Захист українських військових: Львівська академія сухопутних військ та суд 24 «залізної» бригади

Ще на початку збройної агресії Росії проти України створив Центр правової допомоги учасникам АТО. Центр працює вже сьомий рік і допоміг захистити та відстояти права понад 6000 тисяч українських військових та їхніх рідних. Разом з командою напрацювали і Рада ухвалила ряд законів про захист прав та інтересів учасників АТО.

В перші роки війни з Росією прогалини та неузгодженість у законодавстві стали не меншою проблемою для українських військових, ніж забезпечення їх зброєю та екіпіруванням. Найбільш незахищеними виявилися добровольці та мобілізовані – не могли ні отримати учасника бойових дій, ні захистити свої права по поверненню додому. Вирішувати ці та інші проблеми – було головним завданням Центру правової допомоги учасникам АТО.

Довелося також втрутитися і стати на захист кадрових військових – командування легендарної 24 «залізної» бригади. Просто в один день контролюючі органи від Міноборони хотіли оштрафувати військове командування майже на 5 мільйонів гривень. А за що? – За те, що командир годував своїх підлеглих-військових тричі на день! Справа мала величезний резонанс. Західне територіальне управління аудиту Міноборони України, знаючи, що військові командири стали заручниками усіх наслідків неврегульованої нормативно-правової бази, все одно подало до суду. Моя команда взяла повний юридичний супровід і допомагала командуванню 24 «залізної» бригади. Суд став на сторону наших військових. Сьогодні на це судове рішення можуть посилатись командири військових частин по всій Україні, які опинилися в такій же ситуації.

Боротьба за збереження Національної академії сухопутних військ у Львові, яку хотіли реорганізувати, – ще одна справа, в якій я допомагав нашим військовим. Як можна реорганізовувати львівську академію – найкращий військовий навчальний заклад України, де йде підготовка за стандартами НАТО? Де як не у Львові виховувати патріотів та захисників України!

Чому ж Львів не перший?

Якщо ми, львів’яни, формуємо порядок денний загальноукраїнської політики, ідеологію держави і там стали першими...

То чому Львів досі не перший:

  • - за якістю громадського транспорту,
  • - чому Львів першим не вирішив проблему сміття,
  • - чому досі не перший за якістю питної води,
  • - за чистотою повітря та якістю доріг,
  • - за умовами життя для всіх категорій населення.

Львів може стати першим містом в Україні за якістю життя!

Львів сьогодні має значний потенціал розвитку, низку відчутних переваг та невикористаних можливостей. Впевнений, Львів може стати першим містом за якістю життя в Україні і прикладом для всіх. Мої знання, досвід, вміння формувати команду лідерів дозволяють реалізувати сміливі та унікальні для нашого міста проекти.

Я пропоную львів’янам стратегію розвитку міста «ЛЬВІВ-ПЕРШИЙ! Стратегія-2030». Протягом семи місяців я писав її з командою українських та міжнародних експертів в «Українському інституті майбутнього». Подібні програми писали для президентів та урядів України. Львів стане першим містом України, яке отримає настільки детальну стратегію розвитку. 15 вересня разом з командою проведу презентацію і відкриємо для відвідування львів’ян перший у Львові Центр «ЛЬВІВ-ПЕРШИЙ! Стратегія-2030». Центр працюватиме за адресою вул.Стрийська, 108 (перший поверх ЖК «НАЦІОНАЛЬНИЙ») і буде відкритий для всіх охочих ознайомитись з моєю програмою розвитку міста.

  1. Львів стане першим за якістю громадського транспорту! Якісний і безкоштовний громадський транспорт – реальність, а не казка. 110 міст світу зробили безоплатним проїзд в громадському транспорті: 60 – в Європі, понад 40 в США… Вся Естонія, понад 10 міст Польщі та 20 у Франції, Люксембург та інші. Для чого? Щоб вирішити питання заторів та забруднення повітря у містах. Транспортна система – це кровоносна система міста. Якщо вона стоїть – економіка не розвивається, рухається – місто живе. Тому затори – це найбільша проблема великих міст. У всьому світі ефективні управлінці розцінюють затори як джерело економічних збитків. Щороку львів’яни стоять у заторах 547 годин – це 22 дні ми нічого не виробляємо/не вчимося/не творимо. Через затори економіка Львова в рік втрачає майже 3 мільярди гривень. Єдиним вирішенням проблеми заторів є – розвиток якісного громадського транспорту, який стане альтернативою використанню приватних авто. Так, якісний громадський транспорт фінансуватиметься з міського бюджету (як і у всьому цивілізованому світі), але витрати на його утримання будуть в рази менші, ніж збитки від його відсутності. Окрім того, якісний і безоплатний громадський транспорт вирішує проблему загазованості повітря (80% забруднення – вихлопи від авто). Я фахівець з питань транспорту, автор 36 законопроектів у сфері транспорту, в тому числі закону про «електронний-квиток», маю дві економічні освіти, вивчав міжнародний досвід і точно можу сказати – цей проект про економіку і ефективне управління містом, все це у світі давно пораховано і працює.

  2. Львів буде першим містом в Україні, де з кранів буде текти чиста питна вода! Ніде у розвинених містах світу вже не використовують хлор для знезараження питної води, навіть миючі засоби вже роблять без хлору. А Львів досі знезаражує воду рідким хлором. В 21 столітті є сучасні та безпечніші методи, щоб зробити воду придатною до пиття. У Польщі, Чехії, Німеччині та Франції можна безпечно пити воду з-під крану! Там здійснюється жорсткий контроль якості питної води. Це дозволяє громадянам мати у своїх домівках воду, яка не шкодить здоров’ю. Це все контролюється спеціальними директивами, що стосуються питної води. Моя програма передбачає переведення всіх насосних станцій на альтернативний метод знезараження води – гіпохлоридом натрію. Вода – це життя. Львів’яни повинні споживати безпечну для здоров’я воду.

  3. Львів буде першим містом за еко-стандартами в Україні. Львів – наш дім, а не сміттєзвалище. Моя мета - запровадити реальну і діючу програму мінімізації відходів, культуру сортування та компостування. Екологічній тематиці присвячений цілий розділ у моїй Стратегії-2030. Ми збудуємо у Львові перший сучасний сміттєпереробний завод. Львів має стати зеленим містом-мільйонником. Розвиток зелених зон – наш пріоритет. Дорога з дому на роботу, замість вдихання СО2 та споглядання бетонних конструкцій і нескінченних потоків автомобілів, перетвориться на прогулянку сквером або корисну фізичну активність на велосипеді. Ми запровадимо моніторинг якості повітря, води, забруднення ґрунтів. До 2030 року Львів має зменшити кількість викидів в атмосферу на 60-70%, що відповідає цілям сталого розвитку ЄС.

  4. Львів стане інтелектуальним хабом України! У Львові 28 вищих навчальних закладів. Тут готують фахівців у всіх сферах. Ми створимо всі умови, щоб Львів став справжнім кластером креативної економіки та інновацій. Створюючи відповідну бізнес-інфраструктуру та високу якість життя людей, у Львів прийдуть міжнародні компанії та технології. Щоб наша молодь тут мала всі можливості для самореалізації. У нас успішно розвивається IT-кластер і Львів має всі шанси стати силіконовою долиною України. На часі інтеграція ІТ-галузі з системою вищої освіти, розвиток будівельних проектів з формуванням ІТ-кластеру як міського мікрорайону.

  5. Львів стане першим містом в Україні, де люди різного віку та потреб матимуть усі можливості для розвитку. Ми всі переживаємо дитинство і молодість, зрілість і старість – і у кожен з цих періодів у нас свої особливі потреби. Ми всі прагнемо бути потрібними іншим, любити і бути коханими, мати можливість турбуватися про своїх рідних і щоб про нас піклувалися. Разом з тим, молоді сім’ї повинні мати можливість поєднувати народження і виховання дітей з самореалізацією. Люди зрілого віку повинні мати можливість вчитися і знайти себе на ринку праці. Дружнє середовище до людей з інвалідністю, розвиток мережі кризових центрів для жінок, підлітків, безхатченків, мігрантів та інших людей, що опинилися у складних життєвих обставинах – Львів, як гуманне та європейське місто, має приділити цьому велику увагу.

  6. Львів буде першим містом в Україні, де будуть всі умови для бізнесу. Львів і бізнес повинні зростати разом. Для всіх будуть однакові правила, без корупції. Розвиток туристичної галузі, сучасних проектів у галузі ІТ, розвиток міста як транспортного та комунікаційного хабу Східної Європи, створення можливостей для розміщення сучасних виробництв, розвиток роздрібної торгівлі має перетворити Львів на ключовий економічний майданчик єврорегіону, економічний центр національного та європейського рівня.

СІМ’Я ТА ХОБІ

  1. Найбільша цінність – це сім’я

    Цього року відзначив з дружиною Оксаною 30 років подружнього життя. Виховали двох прекрасних дітей – доньку Олесю та сина Тараса. Діти закінчили навчання у львівській школі та Львівському державному університеті імені Івана Франка. Внук Назарко цього року пішов у перший клас.

    Вся моя сім’я живе тут, у Львові.

    Також я щасливий син, бо маю живих батьків. Мама Ганна має 80 років, татові Василеві – 87. Я наймолодший з трьох синів: старші за мене брати – Іван та Євген.

  2. Садівництво – улюблене моє хобі

    Єдине місце, де я справді відпочиваю – це робота на землі, в саду. Свій сад висаджував і доглядаю сам. Маю хобі – збирати старі сорти фруктових дерев та кущів. До прикладу, яблука «золота ренета», які зараз майже ніхто не вирощує, посадив у себе і минулого року вперше рясно вродили. Зі всієї України маю дерева: з Львівщини, з Чернівців, Одеси, Вінниці та Волині, Київська область та інші. Є смородина з Криму. Друзі знають мою любов до дерев, тому навіть з-за кордону передають. До прикладу, з Німеччини передали сливку «венгерку», а з Молдови – шовковицю. Багато дерев та кущів придбав в Інституті садівництва академії наук України.

    Часто навіть до друзів їжджу і вчу їх правильно обрізати та доглядати дерева.

    Біля дому також маю грядки, де з весни і до осені росте зелень, огірки, помідори. Компост, до речі, роблю сам з органічних відходів.

    Також маю родинну органічну еко-ферму «Земля Органік», де вирощуємо органічну малину, полуницю, льон, гречку, а цього року вперше висадили ревінь.

  3. Мої вірні друзі, домашні улюбленці

    Скільки себе пам’ятаю – в мене завжди були собаки. Зараз маю двох улюбленців породи бордер-колі – Антон і Берта. Це собаки-пастухи. Дуже розумні і добрі, люблять бавитися…але й величезні непосиди. Встигли мені в саду згризти чотири кущі смородини, тапки і кросівки.

    На вихідних беру їх собою на ферму або в ліс, щоб набігалися досхочу.

  4. Люблю куховарити

    Мені подобається готувати смачні страви для сім’ї та друзів. Для цього змурував піч на вулиці, позаду хати. Готую абсолютно прості страви за рецептами від мами, бабці і прабабці. До прикладу, моя улюблена – гарбузова каша з рисом або пшоном, додаю сливи, яблука, різні сухофрукти.

    Борщ також люблю готувати в печі. Рецепт ще від прабабусі. Такий виходить в мене густий, що аж ложка стоїть в ньому. Але дуже смачний і запашний.

    Сало, м’ясо, домашня ковбаска – теж готую. З мучними виробами – важче. Але дуже хочу навчитися пекти хліб.

    Щоправда готую в печі лише з весни по осінь. На кухню вдома дружина не допускає, бо після мене доводиться довго її відмивати. А от на вулиці саме те – сам собі шеф-повар.

Люди діла про Ігоря Васюника

Віктор Андрусів

Віктор Андрусів

виконавчий директор «Українського інституту майбутнього»

«Український інститут майбутнього – це впливовий аналітичний центр. В рамках нашої діяльності ми часто працюємо з політиками та урядовцями щодо розробки законів, стратегій, програм, тощо. Одним з наших партнерів був і Ігор Васюник. Вперше інтерес до співпраці виник в рамках розробки стратегії Укрзалізниці. Вже на першій зустрічі Ігор Васюник вразив нетиповим для більшості українських політиків інтересом досягнути справжніх змін. Він визначав ключові завдання трансформації УЗ саме в інтересах українських громадян. В рамках подальшої співпраці ми були ще більше здивовані увагою до деталей і вимогою конкретних рішень. На наших очах мало не вперше політик прагнув максимально вникнути в складність питання і знайти конкретні рішення. Доповідь «Майбутнє Укрзалізниці» по сьогоднішній день залишається однією з наших найкращих робіт, і без скрупульозного підходу Ігоря Васюника – це б не вдалося.»

«Однак, по справжньому задоволення ми отримали над роботою «Стратегія Львова – 2030». На всіх етапах нашої роботи Ігор Васюник був членом команди експертів. Він вболівав за кожний проект, за кожні розрахунки, які ми робили. Ми були вражені його відданістю і вірою в майбутнє міста. Як наслідок, нам вдалось зробити настільки потужний документ, що він точно не залишить байдужим мешканців Львова. Як львів’янин, я мрію побачити місто, у яке вірить Ігор Васюник.»

Вальдемар Надіжко

Вальдемар Надіжко

лікар акушер-гінеколог

«Ігор Васюник неодноразово підтверджував статус чесного та відповідального політика. Від себе скажу, що знаю його ще й як досвідченого управлінця. Як лікар, наголошую, що медична сфера Львова потребує системного покращення та ефективного управління. Зміни завжди починаються з голови. Переконаний, що Ігор Васюник підбере достойних і фахових людей для успішної реформи в медичній галузі.»

Лілія Фещук

Лілія Фещук

директор спеціалізованої школи № 66 м. Львова з поглибленим вивченням англійської мови та інформаційних технологій

«Якщо б мене запитали як я можу охарактеризувати Ігоря Васюника, то я б без затримки сказала: «Це людина слова, честі і гідності! Це людина, яка багато не говорить, просто робить те, що має робити! Це людина з великим серцем! Його найважливішою цінністю є любов. Любов до України, до батьків, до родини, до людей, до справи, яку робить! Ігор Васюник вміє досягати професійних вершин. Приємно, коли ти чуєш про його сміливі і прекрасні цілі, бачиш шлях, яким він іде. А він є чесний і без брехні. Знаю, що цей достойний чоловік не зраджував собі і людям. В цей непростий час це дуже важливо.»

Ольга Мелень-Забрамна

Ольга Мелень-Забрамна

юрист, експерт з екологічного права, керівник юридичного відділу у Міжнародній благодійній організації «Екологія-Право-Людина»

«Якість життя у місті безпосередньо залежить від чистого повітря, якості питної води, кількості зелених насаджень, культури поводження з відходами. Тому мені імпонує, що Ігор Васюник надає цим питанням великої уваги. Цілий розділ його Стратегії розвитку Львова-2030 присвячений екологічній тематиці. Він розуміє проблему, знає як і хоче її вирішити – це головне. Екологічна стратегія Львова передбачає вирішення проблеми заторів і, відповідно, загазованості повітря, очисних споруд, сміття; є пропозиція альтернативної дезінфекції питної води. Львів має шанси стати першим містом України за екостандартами.»

Олег Турик

Олег Турик

віце-президент з розвитку міжнародного бізнесу в американській компанії «Caterpillar», львів’янин

«Знаю Ігоря вже понад 15 років. Це Людина високих професійних і моральних якостей, Людина слова. Як представник провідної американської компанії у сфері машинобудування можу з впевненістю сказати: іноземні інвестори дуже зацікавлені вкладати в Україну. Але великим інвесторам, окрім юридичних договірних відносин, не менш важливо хто саме з українського боку виступає гарантом дотримання домовленостей, яка репутація в бізнесмена чи посадової особи. З упевненістю можу сказати, що достатньо буде лише одного слова Ігоря Васюника як мера міста, і у Львів зайдуть великі інвестиції. Він має широке коло зв’язків в усьому світі, йому довіряють. Мені б дуже хотілося, щоб рідний Львів став потужним економічним центром України, щоб тут були всі умови для розвитку українських підприємців та приходу іноземних інвесторів. Від цього залежить розвиток міста, створення нових робочих місць та добробут львів’ян.»

Ірина Бабій

Ірина Бабій

член Національної асоціації адвокатів України

«Як адвокат я вела показову для України судову справу – представляла інтереси командирів легендарної 24 «залізної» бригади, яка в перші і найважчі дні захищала Україну і всіх нас від Росії на передовій. І в один прекрасний день контрольно-ревізійне управління Міноборони України вирішило оштрафувати майже на 5 мільйонів гривень командування військової бригади…за те, що командир годував своїх підлеглих-військових тричі на день. Це був нонсенс, цинізм – держава в особі Міністерства оборони штрафує своїх же військових, які її захищають, за те, що ті їли за державний кошт тричі на день. Я вела цю справу як адвокат. І єдиний з політиків, хто відгукнувся допомогти – був Ігор Васюник, тоді народний депутат України. Якби не розголос, який підняв Ігор Васюник по цій справі – нам би не вдалося відстояти права військових. Справу в суді ми виграли, а на це судове рішення тепер посилаються командири всіх військових частин в Україні, в яких склалася така ж ситуація. Тому для мене Ігор Васюник – це приклад принципового політика, людини слова.»

Тетяна Овчаренко

Тетяна Овчаренко

журналіст, власник Інформаційної агенції «Львівський портал»

«Ігор Васюник, безперечно – це приклад відповідального політика, державника. Як журналіст я буду говорити лише фактами. Всеукраїнська авторитетна експертна організація «VoxUkraine» визнала Ігоря Васюника топ-реформатором у Верховній Раді України попереднього скликання. А оцінювали експерти всіх нардепів і їхні голосування за важливі для України закони. В 2015 році програму розвитку Львова, написану Ігорем Васюником, та ж експертна організація назвала найкращою у всій Україні. Порівнювали 124 програми кандидатів на посади міських голів п’яти найбільших міст України – Києва, Львова, Харкова, Одеси та Дніпра. Це говорить про фаховість Ігоря Васюника, і безперечно, про відповідальність перед виборцями. Бо часто маємо кандидатів, які навіть програму на одну сторінку не вважають за потрібне писати. Немає за Ігорем Васюником жодного корупційного чи політичного скандалу – це теж важливий показник, якщо ми хочемо обрати дійсно відповідального, фахового та чесного мера Львова.»